Приблизно о четвертій годині в неділю я зрозуміла- потрібно їхати. Місце знайшлося секундно- Танюшка, чудова дівчина та ще й валяльниця, давно запрошувала в гості на тернопільську каву та валяння. Тож накидавши в маленький міський рюкзачок речей, прихвативши парасюлю я вибігла з дому. Дощу не було. Бо ж «парасолю взяв…». По дорозі на вокзал встигла викупити останнього квитка в сторону Тернополя, сходити в гості, зрозуміти, що взяла таки мінімум речей, що навіть паспорта забула, подивитися программу «Голос Країни», вскочити в потяг за хвилину до відправлення і подорож почалася  

 Першим чином ми привіталася з подорожніми, другим- всі попадали спати і встали вже біля Тернополя. Пілотуючи зі своєї верхньої полиці отримала забитий палець на нозі. Тож! Перший кадр котрий був зроблений у цьому славному місті- рентген знімок ноги в двох проекціях. Дякувати чарівному докторові (кіло 110 такий милий дядечко в блакитному костюмі) що обрадував. Жити буду. Ходити теж. Прикладати лід що дві години. Тож ми вирішили- морозиво як лікувальний засіб для пальця. Щоби трохи перепочити від першої пригоди ми прогулялися на центральну площу міста, засіли в кафешці й попросили вазочку льоду. Котрим почали «спасіння рядового пальця». Далі були прогулянки до озера, розповідь Тетяни про історію міста та його пам’ятників, загул в салон краси Парадиз для втілення ще однієї мрії- проколоти ще 3 дірочки у вусі. Зроблено! Тепер їх там п’ятеро …..

 Тернопіль чудовий. Маленький, чистий, люди спокійні і всміхнені. Немає на обличчях київської «дікой озабоченності». Навіть каналізаційні люки розмальовані під смайли!

Обідали ми шикарно. Рекомендую, будучи в Тернополі, обов’язково відвідайте «Старий Млин». Не просто стилізована, а красива ресторація- музей з гігантськими порціями смакоти. Тетянка одразу сказала- бери щось одне, БО! Бо доки ми чекали на замовлений ГЕЙЗИ БУБЕЛ (смачнючий дерун розміром на всю пательню залитий соусом з білих грибів і з грибами) нам принесли подарунок від шеф-кухаря- сало перетерте зі спеціями і зеленню і хліб з часничком. Ну яка нормальна україночка встоїть? Дуже смачно! Після такої смакоти прогулянку по місту завершили відпочинком, теревенями про валяння, перекопуванням «скарбів валяльщиці» та валянням маку. Квіточка приїхала зо мною в Київ. Наступного ранку ми вирішили зваляти плаття з армованого волоку по технології що нас вчила Алёна Селезнева. Зроблено. Зворотня розкладка, квіточка, балон від талії- все як хотілося Тетяні- ми зваляли. На фотоз’йомку процесу просто не відволікалися. Зате є результат!

В четвер гунули до Львова. Хоча хотілося гунути ще в Одесу, та білетів у східному напрямку просто не було. Тож електричка, три години. Львів. І знову смакота в «Старому Києві». Пательня зі смаженою картопелькою, м’ясом, грибами, помідорами-ммммм. Зустріч є Вєрою, і вже все кафе розуміє- тут сидять три коліжанки, розмовляють по щось незнайомими словами, хоча, начебто українською. Усадки, ВШМ, жужжати, розкласти, зваляти. Хвастушки платтям, капучіно. Доооооообре. Погулянка по Львову, центральна площа, ринок, підйом на ратушу за 7 хвилин (320 сходинок!), музей аптека, посмішка. Вузькі вулички. Манюнькі кафешки. Бруківка. Люблю Львів.

Потяг Львів-Київ теж готовав сюрпризи. Моїми подорожніми виявилися юрист-викладач пілатесу і будівельник- викладач карибських танців. Чи танцювали для вас в плацкартному вагоні Бечату? А для мене- так! Ледь полягали спати Сон 5 годин, зустріч з Києвом, і на зупинці я знайомлюся з актором та співачкой, що мешкають в сусідньому будинку Вже кілька годин вдома. Сніданок, чай, душ, відповідь на купу листів, і написання звіту. Спогади- мов солодкі вершки подорожі Смачного!

PS Про смачне. Окрема подяка Тетяні за всю смкоту що вона готувала, запечені з овочами баклажани, спагеті з песто та тунцем, грибний суп, м’ясо на грилі з пивом! Дякую!

PPS Це була чудова спонтанна подорож. Хочу Буде ще!

Крымская бухта с каймой гор, галечным пляжем и морем.

Но! Наше приключение начиналось не с неё. Для начала мы с Миром поехали на Клементьево, в парапланерский клуб, дабы пожить на горе и полетать. Видимо ветер был попутный, потому добрались мы очень быстро, комфортно поселились, и, даже не успев пообедать Мир полетел. Эх! Ведь первый раз! Увидеть Карадаг, Коктебель, Клементьево с высокой высоты- это окрыляет

А какие там ночи?! Сидя на крыше домика не видно ничего, кроме звезд. Тихо, ветренно и колышущиеся в небесном океане звезды. Окунаешься в это и растворяешься…

Но! Нас ждала дорога, и, поблагодарив за радушный прием хозяев, верного пса Акселя, охранявшего нас ночами, мы поехали в Лиску.

Море встретило распахнутыми объятиями, с ледяной водой, в которую мы все же окунулись, дабы сразу растянуться на горячей гальке, блаженно улыбаясь и кайфуя.

Позже- мы ставили палатку, раскидывали вещи, встречали знакомых и знакомились с соседями по полянке. В течение 7-ми дней была учеба и много вкуснейшего воздуха, приготовление еды на горелке, 2 кг фиников вместо сахара, куча насекомых, птиц, ящериц, неведомых цветов и удивительных камней. Мы пережили страшную грозу (как сказали знатоки- такой не было уже 15 лет), загорали, плавали, купались, смеялись, плакали, мазались глиной, знакомились, купались, дышали…

Уезжать не хотелось. Совсем.

Ехали в Киев прямым Феодосийским, не забыв насладиться пицей, которую в конце набережной делают армяне…

Закупившись клубникой и черешнями уезжали из Крыма.

Что бы поехать туда ещё

Под катом еще много больших фоток с комментариями:

Что делает с человеком небо. Было-стало…

Проба себя. Позирую.

Свобода. Ветер. Море. Мир.

Панорамы кликабельны.

Не бросайте в меня тапком. Снимала без штатива. Руки не всегда держат горизонт.

Почувствуйте настроение…

]]> http://babo4ka.com/2010/06/liska_yoga_2010/feed/ 4 http://babo4ka.com/2010/04/%d0%bf%d0%b8%d1%80%d0%be%d0%b3%d0%be%d0%b2%d0%be/ http://babo4ka.com/2010/04/%d0%bf%d0%b8%d1%80%d0%be%d0%b3%d0%be%d0%b2%d0%be/#comments Sun, 11 Apr 2010 12:12:07 +0000 Valentinka http://babo4ka.com/?p=450 В хорошую погоду, вчера то бишь, прогулялись мы в Пирогово. Совершенно спонтанно, благо- никакого праздника, трактуемого как «українське національне гуляння» не было. Потому- совсем немного людей, половина из которых- чужеземцы, чистота, и просторы для ветра и переносимых ним запахов первоцветов, что кружили голову, заставляли закрыть глаза и дышать. Глубоко, наполняя все тело  чистотой и сладостью весны, тепла, какой то радостью, восторгом, желанием побежать, как в детстве, раскинув руки навстречу дикости природы, что побуждается внутри…

Фото дня.       «Храмы».

Пишу первый пост на свой сайт

Если все настроено правильно- он автоматом переползет в ЖЖ.

Сегодня снимала *высоту звуков весны*. Погода предоставила такое удовольствие своими температурными капризами, потому, вооружившись КОДАКом- вышла на охоту.  Прошлась по давно исхоженным тропам вдоль Киево- Печерской Лавры и сделала несколько кадров.  Ну, периодически в объектив бросались снежинки, потому- не  без них.

PS Поскольку происхождение слова сосульки так и осталось невыясненным,  переименовываем эту красоту в капульки.

Смотрим:

Итак: Фотограф Дмитрий Бартош   . Модель- Я.

ЭТО НЕ МАЛО ФОТОК, ОСТАЛЬНЫЕ В ОБРАБОТКЕ, ПРОДОЛЖНЕНИЕ СЛЕДУЕТ!!!