Год начался с Твистера в новой компании:

Душевной Бани! (нет фото, но это было жарко-холодно-интересно-забавно-обаледнно!) 

Записи в школу английского!

Ну и выдергивания себя из постели дабы послушать «О чем еще говорят мужчины». Отличный фильм! Советую для ненапряжного приятного вечера. Как всегда- не без философской нотки среди смеха и шуток.

А еще: Я КАТАЛАСЬ НА РОЛИКАХ!

Это было то, чего давно хотелось и СБЫЛОСЬ!

Нужно было просто: взять ролики, инструктора и через час уже нарезать круги по роллердрому в Блокбастеле:

Да, пока есть проблемы с торможением, через несколько часов с непривычки ноет голеностоп, но даже падение и страх врезаться в кого-то не заставили уйти с площадки. ЭТО КЛАССНО! О ценах: 60 грн В ДЕНЬ ролики (можно покататься, оставить ролики, сходить в кино, вернуться и продолжать ездаить). Инструктор: 30 минут=40 грн. 60 минут-70 грн. За час с нуля я уже сама катаюсь, почти умею тормозить и не паниковать при виде людей Второй час уже самостоятельно вполне можно ездить! 

PS Завтра выезд на Тарханкут. И даже не факт что я купаться не буду. в море. Ведь летом так и не получилось. Зимние купиани- тоже новое  

Погода чудесна. Люди-посміхнені. Гарячий шоколад- солодкий і гіркий.

Нічне місто з Високого замку, сауна, перекопана вщент Городоцька, та йожки- ви просто супер!  З вами навіть в Криївку не страшно! Я без окулярів розстріляла Берію в 8-9-10

Снідала в Старому Києві з Міром, Вєрою та Іринкою. Їхні пательні (брати одну на двох) просто смакота!

Кілька фото настрій не передадуть, та все ж:

Пятница. Утром еду с Романом из Правда Б выбирать место на выставке цветов. Подхватив по дороге Костю полтора часа бродим по подготавливаемой для посетителей выставке цветов, наблюдаем организатора за которой бегает толпа разъяренных участников, покупаем по паре горшочков цветов и уезжаем. Выставка будет красивая- сходите обязательно!

Едем в магазинчик Правда Б, тут знакомлюсь с девушкой Уляной из магазина ЭКО вещей и Стасом. Пропершись от одежды Мокша устраиваем во дворе спонтанную фотосессию, где я «девушка в потрясном платье, шапке и с кувшином» и Мефистофель в платье Мокша, мною созданной шапочке с рожками и тростью в виде змеи. Стас так вошел в роль, что начал читать прохожей тетеньке части «Фауста» и помахивать в её сторону тростью. На что получил едкое «Не машите на меня своими причандалами!!!» ФРАЗА ДНЯ!

Новость! Теперь мои шапки можно купить в магазинчике «Правда Б» на ул. Пушкинской 31 Б (арка, подвал).

Вернувшись после всех приключений домой, получила от Романа Тыбурчака приглашение на сальса-пати. И там,  в Ракушке, напившись крепчайшего кофе, до 11 ночи училась танцевать сальсу, бочату, маренгу и еще что то безумно-замечательное, но названий не помню Я ХОЧУ ТАНЦЕВАТЬ!!! Рома, Валя, Андрей, спасибо за уроки, настроение и терпение!  

Утро раннее, погода не пустила торговать на Андреевском. Можно дальше спать Хотя с таким зарядом энергии и впечатлений- думаю не доведется

]]> http://babo4ka.com/2011/08/%d0%bf%d1%80%d0%b8%d0%ba%d0%bb%d1%8e%d1%87%d0%b5%d0%bd%d0%b8%d1%8f-%d0%b4%d0%bd%d1%8f-19-%d0%b0%d0%b2%d0%b3%d1%83%d1%81%d1%82%d0%b0-%d0%bf%d1%8f%d1%82%d0%bd%d0%b8%d1%86%d0%b0/feed/ 0 http://babo4ka.com/2011/08/%d0%bf%d1%80%d0%be%d0%b3%d1%83%d0%bb%d0%ba%d0%b8-%d1%81-%d0%b3%d0%be%d1%81%d1%82%d1%8f%d0%bc%d0%b8-%d0%b8%d1%80%d0%b0-%d0%ba%d0%b0%d1%82%d1%8f-%d0%bc%d0%b0%d1%80%d0%ba%d0%be/ http://babo4ka.com/2011/08/%d0%bf%d1%80%d0%be%d0%b3%d1%83%d0%bb%d0%ba%d0%b8-%d1%81-%d0%b3%d0%be%d1%81%d1%82%d1%8f%d0%bc%d0%b8-%d0%b8%d1%80%d0%b0-%d0%ba%d0%b0%d1%82%d1%8f-%d0%bc%d0%b0%d1%80%d0%ba%d0%be/#comments Fri, 12 Aug 2011 17:46:48 +0000 Valentinka http://babo4ka.com/?p=1155 Как же здорово когда вот так, через друзей и знакомых находишь новых друзей и знакомых. 

Ко мне приезжали гости. Ирочка и Катюша с Марком из Германии. Девчонки говорят на русском и немецком, Марк (филиппинец) на немецком и английском. Общение через переводчиков- это весело и смешно. Ну и заставляет порой делать паузы. Для переводчика.

Ребята прилетели вечером. Чай, кофе, и поболтушки до трех ночи, позднее утреннее просыпание, чудом взятые билеты до Одессы и прогулка- марш-бросок по Киеву. У нас было всего полдня, а показать и рассказать о городе хотелось много. Киев прекрасен, парки, скульптуры, солнце. Погода дала нам возможность насладиться прогулкой и впечатлениями.Родина -мать, Лаврские музеи, Мариинский парк, Подол, Галерея на Гончарке, Андреевский в лучах заката. Отдыхали за ужином с холодным квасом и варениками с вишнями в Пузатой хате. Ножки выдержали Спали крепко. И снился нам город на зеленых холмах…

PS Утром Марко сказал, что Киев местами напомнил ему Филиппины. Надо бы проверить, что это там

Пляж. Ну кто идет на пляж в шесть вечера? МЫ! Бодрым шагом  прикупив вкусняшек отправились позагорать. А то лето скоро уйдет, а мы и на пляже то не были. Три сметанных человека. Я, Мир и Лина. Зато у нас были шапки и мы в них фоткались прям на пляже и даже в воде:

А потом забросив вещи домой пошли на ночной кино-сеанс под Московский мост. Там был экран, люди, (вход 50 грн.), жабы и фильмы Кустурицы. Ну. Не мой это режиссер. После  первого же фильма я укатила домой, а ребята еще остались до рассвета с Кустурицей.

Разбудил меня звонок: «Едем в Александрию. Через час будь готова…» Очень быстро собравшись мы покатили в Белую Церковь. Как же здорово в Александрии! С нами прикоючилось: Лина нашла сачок, я словила ей ракушку и нашла гриб, упала в грязь и стирала платье в водопаде, разгуливала по парку в тениске Мира, просушивая на ходу платье:

А затем были мостики, пагода, мороженное, ёлки, огромные сосны, ёлки, река Рось, купание,  дубы, трава, Лина залезла на дерево…

Ножки устали, но удовольствие от природы было просто потрясающим!

Вкусно поужинав «за спиной у Ленина» в центре БЦ, мы поехали домой.

Друзья, спасибо за путешествие!

Коля, респект- после ночи кино- за рулем.

Это было красивое и вкусное приключение!

Приблизно о четвертій годині в неділю я зрозуміла- потрібно їхати. Місце знайшлося секундно- Танюшка, чудова дівчина та ще й валяльниця, давно запрошувала в гості на тернопільську каву та валяння. Тож накидавши в маленький міський рюкзачок речей, прихвативши парасюлю я вибігла з дому. Дощу не було. Бо ж «парасолю взяв…». По дорозі на вокзал встигла викупити останнього квитка в сторону Тернополя, сходити в гості, зрозуміти, що взяла таки мінімум речей, що навіть паспорта забула, подивитися программу «Голос Країни», вскочити в потяг за хвилину до відправлення і подорож почалася  

 Першим чином ми привіталася з подорожніми, другим- всі попадали спати і встали вже біля Тернополя. Пілотуючи зі своєї верхньої полиці отримала забитий палець на нозі. Тож! Перший кадр котрий був зроблений у цьому славному місті- рентген знімок ноги в двох проекціях. Дякувати чарівному докторові (кіло 110 такий милий дядечко в блакитному костюмі) що обрадував. Жити буду. Ходити теж. Прикладати лід що дві години. Тож ми вирішили- морозиво як лікувальний засіб для пальця. Щоби трохи перепочити від першої пригоди ми прогулялися на центральну площу міста, засіли в кафешці й попросили вазочку льоду. Котрим почали «спасіння рядового пальця». Далі були прогулянки до озера, розповідь Тетяни про історію міста та його пам’ятників, загул в салон краси Парадиз для втілення ще однієї мрії- проколоти ще 3 дірочки у вусі. Зроблено! Тепер їх там п’ятеро …..

 Тернопіль чудовий. Маленький, чистий, люди спокійні і всміхнені. Немає на обличчях київської «дікой озабоченності». Навіть каналізаційні люки розмальовані під смайли!

Обідали ми шикарно. Рекомендую, будучи в Тернополі, обов’язково відвідайте «Старий Млин». Не просто стилізована, а красива ресторація- музей з гігантськими порціями смакоти. Тетянка одразу сказала- бери щось одне, БО! Бо доки ми чекали на замовлений ГЕЙЗИ БУБЕЛ (смачнючий дерун розміром на всю пательню залитий соусом з білих грибів і з грибами) нам принесли подарунок від шеф-кухаря- сало перетерте зі спеціями і зеленню і хліб з часничком. Ну яка нормальна україночка встоїть? Дуже смачно! Після такої смакоти прогулянку по місту завершили відпочинком, теревенями про валяння, перекопуванням «скарбів валяльщиці» та валянням маку. Квіточка приїхала зо мною в Київ. Наступного ранку ми вирішили зваляти плаття з армованого волоку по технології що нас вчила Алёна Селезнева. Зроблено. Зворотня розкладка, квіточка, балон від талії- все як хотілося Тетяні- ми зваляли. На фотоз’йомку процесу просто не відволікалися. Зате є результат!

В четвер гунули до Львова. Хоча хотілося гунути ще в Одесу, та білетів у східному напрямку просто не було. Тож електричка, три години. Львів. І знову смакота в «Старому Києві». Пательня зі смаженою картопелькою, м’ясом, грибами, помідорами-ммммм. Зустріч є Вєрою, і вже все кафе розуміє- тут сидять три коліжанки, розмовляють по щось незнайомими словами, хоча, начебто українською. Усадки, ВШМ, жужжати, розкласти, зваляти. Хвастушки платтям, капучіно. Доооооообре. Погулянка по Львову, центральна площа, ринок, підйом на ратушу за 7 хвилин (320 сходинок!), музей аптека, посмішка. Вузькі вулички. Манюнькі кафешки. Бруківка. Люблю Львів.

Потяг Львів-Київ теж готовав сюрпризи. Моїми подорожніми виявилися юрист-викладач пілатесу і будівельник- викладач карибських танців. Чи танцювали для вас в плацкартному вагоні Бечату? А для мене- так! Ледь полягали спати Сон 5 годин, зустріч з Києвом, і на зупинці я знайомлюся з актором та співачкой, що мешкають в сусідньому будинку Вже кілька годин вдома. Сніданок, чай, душ, відповідь на купу листів, і написання звіту. Спогади- мов солодкі вершки подорожі Смачного!

PS Про смачне. Окрема подяка Тетяні за всю смкоту що вона готувала, запечені з овочами баклажани, спагеті з песто та тунцем, грибний суп, м’ясо на грилі з пивом! Дякую!

PPS Це була чудова спонтанна подорож. Хочу Буде ще!

на ночь глядя

вас зовет

в реке поплавать,

не отказывайте сразу

лучше быстро полотенце

в сумочку вы положите

и с разгона в ночи воду

и прохладу окунитесь.

Знаю- это не стих- но это было очень здорово! Ночь, месяц (как назло спрятался как только мы подъехали к озеру), тишина, тыщи комаров и теплая-теплая вода! Это было очень приятно, здорово и волнительно… 

Тож почали з пізнання. Медитативне малювання на природі стало чимось новим, що спочатку зацікавило, потім злякало, а наприкінець просто таки затягло в круговерть спиралі.

Я вімю малювати!

Ну а потім були «Тачки-2″ в 3D. Оте 3D на фоні потрясного тексту та озвучки зовсім не мало ніякого значення. Головний герой серії все таки Сирник, з його такою собі прямолінійністю, трохи тормознутістю та легким сприйняттям життя. Цитувати текст просто неможливо- треба сходити і послухати.

Доречі, Валєри вже немає, але є його брат!

Тож вихідний вдався на славу! Чого і вам бажаю!

Жоден організатор фестивалю на свіжому повітрі не міг такого створити. Болота багнюки по коліна. Дощ, що активно поповнює запаси калюж. Загублені шльопки, танці в грязючці, і дооооооооощ.

Таке собі поєднання стихій, вода-земля-вогонь-повітря. Все злиося і змішалося на цьому колі.

Це було класно!!!

Тож ми поїхали на Коло. Зупинилися в кемпінгу Партизан, закинули речі в палатку, поїли смачнющого борщу з костра та пішли гуляти. В четвер було трохи сонячно і більш-менш сухо. А потім полив дощ. Промоклий намет, багнючка, резинові чоботи (О! найцінніше, що було на святі), вогнище, концерти й танці під дощем,  порушення сухого закону фестивалю з метою якщо не висохнути, то хоч зігрітися, штормові пориви вітру, що зривали палатки і тенти Це було найнезабутніше Трипільське коло!

Хоч і менше людей, ніж завжди- та які то люди! Хто залишався, не тікав до Києва, хто приїхав на свято з власними виробами, мами, що приїхали з малесенькими діточками, котрі могли досхочу міряти своїми чобітками глибини трипільської багнюки

Народе! Ми були чудові! Нехай мокрі, нехай до чорта грязні, зате щасливі! Ми це зробили!

Трипільське коло 2011: СТИХІЇ!

Через дощ фотика доставати було лінь, тож зробила всьго пару кадрів. Думаю за пару днів весь Інет засиплять фото з фестивалю. Фотографів було безліч

Отож: Велике Трипільське болото, Ниряльщик по калюжах, Мама-просто героїня!, та мега-трактор, що втягував машини на територію трипілля і витягував їх звідти. Пізніше був ще гусеничний…

Було пара годин коли я вдягла легкий одяг, бо ж виглянуло сонечко. А потім знову пішов дощ і штани, резиняки, дощовик

Тож деякі теги фесту: дощ, багнюка, чоботи, дощовик, вогнище, барабани (багато, весь час, просто клас), танці, посмішки, трактор, спів, дощ…

До зустрічі наступного року!